- предикативний
- матем. предикати́вный
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
предикативний — а, е, лінгв., лог. Стос. до предиката. || Який містить присудок. Предикативне сполучення. || Який є присудком або входить до складу присудка. Предикативний прислівник … Український тлумачний словник
предикативний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безособово-предикативний — а, е: •• Безособо/во предикати/вні слова/ див. предикати/ви … Український тлумачний словник
поліпредикативний — прикметник … Орфографічний словник української мови
предикативно — лінгв., лог. Присл. до предикативний … Український тлумачний словник
присудковий — а, е, лінгв. Стос. до присудка; предикативний. Присудкове підрядне речення. •• Присудко/ве сло/во невідмінюване слово зі значенням стану, що виступає як головний член у безособовому реченні … Український тлумачний словник